Гудвілл (Goodwill) – це актив компанії, який відображає економічну цінність її майна, виражену у відношенні до ринкової вартості її активів. У бухгалтерському обліку гудвіл належить до нематеріальних активів та враховується як різниця між ринковою вартістю компанії та вартістю її нетангібельних активів. Гудвілл виникає, коли компанія купує іншу компанію за ціну, що перевищує вартість її активів. Наприклад, якщо компанія купує іншу компанію за 10 млн доларів, а вартість її активів на момент купівлі становить 8 млн доларів, то 2 млн доларів відносяться до гудвілу.
Гудвілл має значення у бухгалтерському обліку, оскільки він впливає фінансову звітність підприємства міста і може бути використаний збільшення її вартості над ринком. Однак, у зв’язку з тим, що гудвіл є нетангібельним активом, його оцінка може бути спірною і схильна до ризику переоцінки.
За яких умов виникає гудвілл
Уявіть баланс компанії, де є активи та пасиви. Активи завжди дорівнюють пасивам. Наприклад, компанія А, де активи та пасиви рівні по $500 000. Одного дня власник вирішує купити ще одну компанію за $ 100 000 і приєднати до існуючої. Поле покупки бухгалтер приєднує баланс нової компанії до поточного балансу. І в цей момент виявляється, що активи та пасиви нової компанії становлять лише $60 000, а грошей заплатили $100 000 Виникає різниця між ціною купівлі компанії та вартістю активів = $40 000. Щоб активи компанії дорівнювали пасивам, потрібно додати різницю, що виникла, в баланс. Ось це і є гудвілл – різниця між вартістю активів компанії та вартістю їх купівлі.
Існує багато способів. Найбільш прості для розуміння:
Розрахунок бізнес-плану компанії на 5 років уперед та дисконтування чистих потоків. Що таке дисконтування, шукайте у постах раніше. Таким чином оцінюється отримання прибутку у майбутньому для компаній із нестабільним отриманням доходу.
Метод капіталізації, за якого очікується, що бізнес приноситиме такий самий дохід як і зараз. Для оцінки вартості компанії річний виторг множать на коефіцієнт (наприклад, очікується, що бізнес приноситиме стабільний дохід ще 3 роки, тоді коефіцієнт дорівнює 3). Досить популярний метод оцінки компаній з нематеріальними активами. Насправді даний метод модицифируют і додають ще один, поправочний коефіцієнт. Але про це в іншій статті.
Розглянемо приклад виникнення гудвілу на прикладі придбання компанії WhatsApp Facebook у 2014 році.
На момент угоди, WhatsApp був одним із лідерів у сфері месенджерів, та його бізнес-модель була перспективною. Facebook вирішив придбати WhatsApp, щоб зміцнити свою позицію на ринку мобільних додатків та збільшити свою базу користувачів. Вартість угоди склала 19 млрд доларів, що було значно вищим за вартість нетангібельних активів WhatsApp на момент придбання. Тому різниця між ціною купівлі та вартістю нетангібельних активів WhatsApp була віднесена до гудвілу.
Facebook оцінював WhatsApp як компанію, що має потужну платформу для спілкування між людьми та потенціал для монетизації. На той момент месенджер мав понад 450 мільйонів користувачів на місяць і показував швидке зростання. У зв’язку з цим Facebook виділив значну суму на гудвілл, що дозволило йому покращити свою фінансову звітність і підвищити вартість компанії на ринку. Крім того, Гудвілл став частиною активів Facebook і продовжував використовуватися для розрахунків при складанні фінансових звітів у наступні роки. Таким чином, угода щодо придбання WhatsApp стала прикладом виникнення гудвілу для Facebook, що допомогло компанії зміцнити свою позицію на ринку та збільшити свою вартість.
