Діяльність будь-якої організації повинна бути обмежена строгими правилами за умови їхнього неухильного виконання всіма співробітниками. Тільки в цьому випадку підприємство зможе працювати належним чином – без збоїв та різноманітних проблем. Облікова політика поділяється на кілька основних розділів:
1️⃣ Технічний. Складається з форми ведення обліку, переліку відповідальних за його ведення осіб, списку документів, графіків, шаблонів.
2️⃣ Методологічний для бухгалтерії. Містить проміжну звітність, інформацію про прибуток і витрати, основні та додаткові фінанси.
3️⃣ Методологічний для податкової. Включає інформацію податкового звіту, декларації, списки прямих та непрямих доходів/витрат.
Облікова політика формується на початку діяльності організації, але у процесі роботи може коригуватися. Пропонуємо розібратися, як правильно скласти облікову політику і для чого вона потрібна загалом.
Що таке облікова політика: її завдання та функції
👈 Облікова політика (УП) – це зведення правил, прописаних у внутрішньому документі підприємства, які визначають правила ведення обліку для підприємства. У ньому позначаються способи відображення операцій і форми первинних документів. УП завжди попередньо затверджується керівником, а виконання всіх його блоків має уважно контролюватись.
Як правило, у невеликих організаціях за створення УП відповідає головний бухгалтер, а великі холдинги залучають до її розробки керівників та аудиторів. Облікова політика відповідає на низку питань:
📎як вести бухгалтерський та податковий облік?
📎 як нараховувати амортизацію?
📎 за якими правилами прораховувати активи та пасиви?
📎 які рахунки додаються до плану робіт?
📎 хто нестиме відповідальність за облікову діяльність?
Грамотно та деталізовано складена облікова політика дозволяє оптимізувати бухгалтерський та податковий облік. Вона необхідна для реалізації безлічі завдань:
➡️гарантувати доступність усіх здійснених операцій;
➡️ проводити порівняння розрахункових періодів;
➡️забезпечувати чітке відображення всіх транзакцій та миттєву звітність щодо фінансових операцій;
➡️виключати ризик появи прихованих резервів;
➡️забезпечувати оптимальне ведення обліку на основі розміру фірми, її галузі роботи та платежів;
➡️робити прогнози та усувати можливі ризики;
➡️ виявляти фактори позитивного чи негативного впливу на прибуток;
➡️ гарантувати простоту аналізу всіх операцій, можливість проведення детальної аналітики.
Прописані правила використовуються у оподаткуванні, веденні бухгалтерії та складанні звітів. Залежно від призначення облікової політики положення в ній можуть змінюватися. Наприклад, для бухобліку це форми первинних документів, робочі рахунки, форми бухгалтерської звітності, а оподаткування – періодичність звітності, перелік доходів і витрат, метод списання матеріалів та інших.
Неправильно сформована облікова політика може призвести до конфліктів із податковою службою, штрафів, а іноді й до судових розглядів. Формальне ставлення до УП – неприпустимо.
Створення облікової політики: основні вимоги до оформлення
Політики для бухгалтерії та податкової описуються окремо – підвищення зручності. УП поділяється на блоки: “основні фінанси”, “прямі та непрямі витрати”, “резервні засоби” і т.д. (Залежно від потреб фірми). У документі неодмінно має бути номер, дата, підпис керівника та список осіб, відповідальних за дотримання облікової політики.
Політики для бухгалтерії та податкової описуються окремо – підвищення зручності. УП поділяється на блоки: “основні фінанси”, “прямі та непрямі витрати”, “резервні засоби” і т.д. (Залежно від потреб фірми). У документі неодмінно має бути номер, дата, підпис керівника та список осіб, відповідальних за дотримання облікової політики.
💎форми власності;
💎 типу діяльності;
💎 кількості співробітників;
💎 обсягу пасивів та активів.
Правила ведення бухобліку мають бути складені та передані до контролюючих органів не пізніше ніж через 90 днів з моменту реєстрації підприємства.
У той же час правила описані в ній набирають чинності з моменту оформлення юридичної особи. Основу УП становлять такі пункти:
ефективний варіант плану рахунків;
📍 форми первинної документації, облікових регістрів, інших документів, які у документообороте;
📍 особливості виконання інвентаризації;
📍 методи оцінювання активів, зобов’язань;
📍 порядок документообігу та виконання обробки документів;
📍 стандарти контролю переміщень фінансів організації;
📍 інші правила, прийняті для результативного складання обліку.
Важливо відповідально ставитися до складання облікової політики – найближчого року компанія працюватиме за прописаними в ній канонами. Внести дострокові зміни можна лише в кількох випадках: Важливо відповідально ставитися до складання облікової політики – найближчого року компанія працюватиме за прописаними в ній канонами. Внести дострокові зміни можна лише у кількох випадках:
- зміна норм законодавства;
- підбір найбільш зручного методу обліку;
- зміна роду роботи підприємства;
- реорганізація.
Щоб унеможливити вплив на фінансові показники, облік змінюється з настанням нового року. При цьому важливо, щоб правила податкового та бухгалтерського обліку активів та пасивів були ідентичними. Твердження облікової політики обов’язково підтверджується наказом керівника.
Пам’ятайте, що ефективна облікова політика дозволить більш раціонально та економічно витрачати бюджет, підвищити економічну вигоду та спростити облік на підприємстві.
