Дуже часто можна почути “а як встановити ціну на товар/послугу”, “а які мають бути ціни”. Для відповіді на це питання було розроблено стратегії ціноутворення.
Усі стратегії можна умовно поділити на 3 групи:
🔹економічна стратегія
🔹витратний підхід
🔹маркетинговий підхід
✍Економічна стратегія
Розрахунок ціни відбувається за складною формулою з урахуванням даних цінової еластичності попиту. Ця стратегія хороша, проте практично є складнощі із встановленням точної функції попиту й точних даних із витрат.
✍ Витратний підхід
Базується на простій формулі = Витрати + націнка / маржа прибутку. Найчастіше використовується, добре контролюється. Однак є мінуси використання такого підходу: ігнорується ринок та конкуренти, при використанні різних методів розподілу загальних витрат один продукт може мати різні значення витрат.
✍ Маркетинговий підхід
Найбільш популярний підхід до ціноутворення. Тут можна виділити кілька стратегій:
▶ Стратегія проникнення – стратегія низьких цін, коли продукт тільки з’являється на ринку. Використовується, коли продукт ще ніхто не знає, і продукт не має явних переваг.
▶ Зняття вершків – встановлення високих цін, коли продукт тільки з’являється на ринку. Використовується, коли продукт є унікальним.
▶ Цінова дискримінація – продаж тих самих продуктів з різними цінами на різних ринках. Наприклад, квиток на потяг для студента встановлюють дешевше, ніж для решти. ▶ Стратегія преміальних цін – ціни значно вищі за конкурентні за рахунок розкручування бренду продукту. Наприклад, футболка dolce gabbana має схожі характеристики з футболкою з Туреччини, але коштує в рази дорожче.
▶ Середні ціни – ціни такі ж, як у конкурентів, використовується на ринку з високою конкуренцією.
▶ Збитковий лідер – встановлення ціни на добре відомий товар із метою залучення покупців до купівлі інших товарів. Тут наведу гарний приклад із фільтром для води – сам фільт коштує дешево, проте заміна кожного фільтра обходиться набагато дорожче.
