Попроцесна та позамовна калькуляція собівартості

0

💰Калькуляція собівартості продукції – це процес на будь-якому виробництві, що дозволяє визначити, скільки грошей потрібно витратити виготовлення товару. Ця процедура необхідна для вирішення великої кількості завдань:

  • підрахунок реальних витрат за виробництво товару;
  • контроль витрат за нормативними актами;
  • оцінка ефективності вкладеної праці;
  • оцінка рентабельності;
  • аналіз результативності роботи конкретних працівників чи підрозділів;
  • збирання даних для оцінки можливостей скорочення витрат;
  • оцінка обсягів виробленої продукції.

Калькуляція собівартості продукції чи послуги дозволяє визначити, якою має бути роздрібна ціна, щоб бізнес мав прибуток. Виробнику немає сенсу скорочувати роздрібну вартість нижче за собівартість виробництва – це призведе до того, що бізнес потрапить у мінус. Калькуляція собівартості – база для встановлення раціональної вартості на товари та послуги.

Навіщо потрібна калькуляція собівартості?

📍використані матеріали;

📍 доставка сировини;

📍 зарплата працівників;

📍 податки;

📍 зміст обладнання для виробництва;

📍 транспортування готової продукції;

📍 додаткові витрати.

У калькуляцію собівартості може входити багато параметрів. Підрахунок собівартості продукції або послуг необхідний для того, щоб визначити варіанти економії та оптимізації витрат. Тільки після калькуляції собівартості можна визначити вразливі місця та знайти способи заощадити без втрати якості.

🖋 Особливості процесуального методу калькуляції собівартості

Попроцессний спосіб калькуляції собівартості переважно застосовується на підприємствах з масовим чи серійним виробництвом, часто із безперервним циклом виготовлення продукції. Він активно використовується при підрахунку собівартості продукції у добувній, металургійній, текстильній та хімічній сфері. Метод актуальний у випадках, коли:

  • продукція виготовляється безперервно;
  • товари випускаються у великому обсязі;
  • для виготовлення необхідне використання кількох технологічних стадій.

І тут повний обсяг витрат розраховується для конкретного процесу. Після цього є можливість оцінити загальну вартість виробництва та встановити розумну ціну на товари.

При калькуляції витрат попроцесним методом враховуються всі прямі і непрямі витрати за конкретний період, а не за одиницю продукції. Щоб визначити, скільки грошей було витрачено на виготовлення одного товару, потрібно розділити загальні витрати за конкретний відрізок часу на кількість випущених за цей період продуктів. Витрати у разі формуються за встановлений звітний період. При цьому в обліку повинна враховуватися незавершена продукція, яка знаходиться у виробництві на момент калькуляції витрат.

👨‍✈️ Особливості позамовного методу калькуляції собівартості

Спосіб позамовного способу калькуляції собівартості зазвичай застосовується підрахунку ціни конкретної партії чи замовлення. Застосовується переважно на підприємствах, де кожна партія/замовлення має індивідуальні параметри. Зазвичай, така продукція варта конкретного замовника, одержувача. Метод позамовної калькуляції собівартості складається з кількох етапів:

  1. Формування персональної картки. Вона має бути у кожного замовлення – це обов’язкова умова цього методу.
  2. Заповнення картки. У разі вказуються все прямі і непрямі витрати, пов’язані з виготовленням продукції за конкретним замовленням.
  3. Упорядкування звітної калькуляції. Після виготовлення замовлення формується звітна калькуляція.
  4. Формування відомості. Створюються документи приймання вироблену продукцію. Вони оформляються лише за готовністю замовлення.

Враховуйте, що повна фактична собівартість формується лише після завершення замовлення. До цього він вважається незавершеним виробництвом та не підраховується у відомості витрат. Щоб визначити приблизну собівартість однієї позиції із замовлення, потрібно його загальну вартість розділити на кількість товарів, виготовлених у рамках цього замовлення.

Головною перевагою такого способу калькуляції собівартості називають можливість порівняння витрат між різними замовленнями. Це, у свою чергу, дає можливість визначити найбільш рентабельні проекти та знайти способи скоротити витрати у найвитратніших замовленнях. Але є метод і недолік – ви не зможете оперативно контролювати витрати, адже вони нерівномірно розподіляються між проектами.

👀 Прямі та опосередковані витрати

Для калькуляції собівартості за процесним чи позамовним методом потрібно враховувати і прямі, і непрямі витрати. Без їхнього підрахунку неможливо точно визначити загальні витрати. Непрямими витратами називають ті, які не можна підрахувати у собівартості конкретного товару – вони формують загальні витрати на виробництво. До цієї категорії можна включити:

  • плату за аренду;
  • оплату коммунальных услуг;
  • траты на заработную плату;
  • оплата маркетинга и рекламы.

Категорія непрямих витрат включає багато підпунктів, і всі вони повинні враховуватися у звіті.

Прямими витратами називають ті, які формують ціну конкретного товару. Сюди можна віднести витрати на купівлю сировини для виробництва, оплату роботи підрядників, покращення, ремонт обладнання тощо. Якщо ви не віднесли витрати до прямих, вони автоматично переходять у групу непрямих. Незважаючи на деякі відмінності між цими видами витрат, вони однаково впливають на фінальні грошові втрати, а отже, мають враховуватися у звіті.

Калькуляція собівартості – необхідність будь-якого виробництва. Відсутність звітності призводить до неправильного формування ціни товару та значних фінансових втрат. Це перший крок до банкрутства, тож краще не нехтувати калькуляцією собівартості.

Попередній публікаціяНаступна публікація

Схожі статті

Залиште коментар